06.08.2012      13      Комментарии к записи «Собор Паризької Богоматері» — романтичний історичний роман, його проблематика отключены
 

«Собор Паризької Богоматері» — романтичний історичний роман, його проблематика


Учитель. Згадаймо 7 клас і вивчений нами історичний роман «айвенго» Вальтера Скотта, який став творцем цього жанру. Традиції В. Скотта використовували багато романістів, серед них і В. Гюго.

3.         слово вчителя

а)         В. Гюго — політика, громадського діяча;

—        Відвідуючи Собор, В. Гюго познайомився з його вікарієм — абатом егже, який і став прототипом Клода Фролло. Жодне з імен персонажів цього роману Гюго не вигадав, усі вони згадуються в історичних джерелах.

—        Собор Паризької Богоматері, як ми вже чули, будували до сить тривалий час, з 1163 до 1345 року, внаслідок чого в ньому по єдналися різні архітектурні стилі — романський (раннього Середньовіччя) і готичний (пізнього Середньовіччя). За законами естети ки різнорідні стилі не можуть гармонійно поєднуватися в художнє ціле, між ними виникає напруженість, яку Гюго, наприклад, трак тує філософськи — як боротьбу влади та народу. Собор розташований у центрі Парижа на острові Сіте. Він збудований на місці двох церков, що, у свою чергу, постали на місці античного храму Юпітера. Хоча ім’я архітектора нотр-Дама невідоме, його задум був справді грандіозним. на головному фасаді Собору розміщено фігури 28 царів Іудеї. центральною фігурою фасаду перед круглим вікном-розеткою, яке має вигляд німба, є Діва марія. Ще більше дивує Собор усередині. У ньому завжди багато світла, що проникає крізь видовжені вікна, прикрашені вітражами. Сонячного дня промені яскравими кольоровими відблисками падають на підлогу і стіни, забарвлюючи навіть повітря у храмі.

неодноразово Собор страждав від погромів, але його весь час відреставровували, тому він і досі зачаровує відвідувачів.

Ось яким побачив сучасний Париж видатний український поет максим рильський: «Париж має два обличчя. Перше — це старий Париж, Париж старовинних будівель, таких, як Собор Паризької Богоматері (нотр-Дам де Парі), лувр, Тюїльрі, таких парків, як відомий Булонський ліс із його величезними деревами й озерами, на яких серед гамірного натовпу городян вільно почуваються дикі качки. це місто знайоме нам з описів Гюго, Бальзака, Флобера та ін.

Рекомендуем почитать ►
Ф. И. Тютчев: Россия и Европа

—        В. Гюго любив гуляти рідним містом, друзям він показував «свій Париж»: від Собору Паризької Богоматері до вулиці Гренель (за можливості показати цей маршрут на карті Парижа). ми в центрі Парижа. на острові Сіте, що знаходиться посеред найбільшої ріки Франції — Сени, височіє Собор Паризької Богоматері. його будівництво розпочалося у 1163 році і тривало до 1345 року. Собор може вмістити 9 тисяч людей.  навпроти Собору нотр-Дам — Палац Правосуддя. Тут відбувалися суди, знаходилися державна в’язниця, зал жандармерії, зал гвардійців, королівська їдальня, що вміщувала до тисячі гостей, камери для тих, хто очікував на смертну кару.

III.       Актуалізація опорних знань

собору Паризької Богоматері (супроводжується

це не просто художнє відтворення тієї або іншої епохи минулого, події, історичних діячів, але й органічне поєднання історичної дійсності з особистим життям людини, з художньою вигадкою.

Для того щоб історичне минуле було у творі відчутним, яскравим, кольоровим, автор відтворює колорит епохи — культуру, побут, звичаї, психологію, людей різних соціальних груп; зброю, одяг, їжу та ін.

Визначемо основні особливості історичного роману.

1.         слово вчителя, евристична бесіда

між площею Вобан і еспланадою Інвалідів розташувався грандіозний комплекс будівель, що містить Будинок Інвалідів, Собор і церкву св. людовика. людовик XIV наказав побудувати притулок для старих солдатів-інвалідів, які бідували. Також тут розміщено гробницю наполеона Бонапарта.

в)         В. Гюго — письменника, апологета романтизму.

IV.       Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Історичний роман — це великий прозовий твір, що побудований на історичному сюжеті та відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії.

Історичний роман не обмежується зображенням видатних історичних постатей, він показує представників народу, сам народ, позиція якого врешті-решт визначає хід найважливіших подій.

II.        Оголошення теми та мети уроку

б)         В. Гюго — людину;

І. Мотивація навчальної діяльності

4.         Жанр твору В. Гюго — історичний роман

йдемо далі набережною Сени. Ось найвідоміший у світі музей — лувр. Спочатку, у ХІІІ ст., це був королівський палац. У 1682 р., коли королівську резиденцію перенесли у Версаль, лувр вирішили зруйнувати. його врятували паризькі жінки, продавщиці з базару, які вирушили маршем на Версаль і примусили королівську сім’ю повернутися до палацу. Після Великої французької революції лувр став музеєм. через історичну цінність цієї споруди заборонені будь-які перебудови.

Хід уроку

Рекомендуем почитать ►
Сочинение в жанре дневниковых записей

Від Тріумфальної арки бере початок вулиця В. Гюго, що веде до площі його імені.

Далі височіє Тріумфальна арка (сьогодні — площа Шарля де Голля), збудована за наказом наполеона на честь перемог його армії (висота арки — 50 м, ширина — 45 м). З 1920 року під аркою знаходиться могила невідомого Солдата з вічним вогнем, а всередині розміщено невеликий музей.

Учитель. Віктор Гюго, з творчістю якого ми розпочали знайомство, захоплювався історією. чому? Тому що, описуючи в романі «Собор Паризької Богоматері» любовний «багатокутник», автор намагався розв’язати більш масштабні, «вічні» проблеми, які б зацікавили й прийдешні покоління. Що це за проблеми, якими є шляхи їх розв’язання — на ці та багато інших питань ми спробуємо знайти відповідь сьогодні на уроці.

Троє учнів презентують свої спостереження та умовиводи щодо:

демонстрацією наочних матеріалів)

2.         Повідомлення учня про історію будівництва

І другий Париж — Париж величезних магазинів, блискучих нащадків змальованого письменником е. Золя магазину “Для щастя дам”, колосальних вітрин, грандіозних реклам, що переливаються вночі вогнями всіх кольорів; Париж, де безкінечним потоком котяться і котяться автомобілі всіх марок, де на кожному кроці стрінеш задоволене і при тому байдуже обличчя іноземного туриста… І дивна річ: старий і новий Париж не суперечать один одному, вони живуть у повній злагоді».

2.         Заочна екскурсія Парижем ХіХ ст., підготовлена учнями

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, його проблематику, жанрові особливості; розвивати навички пошуково-дослідницької роботи під час аналізу художнього твору, вміння працювати з додатковими джерелами інформації, узагальнювати матеріал; виховувати прагнення до осмислення історичного досвіду, естетичні смаки. оснащення: портрет письменника, видання роману, ілюстрації до нього; карта Парижа ХІХ ст., фотоматеріали про Собор Паризької Богоматері та інші архітектурні споруди, про які йшлося в романі.

ліворуч від Собору — Пантеон. 1744 року людовик XV пообіцяв побудувати новий храм на честь святої Женев’єви. роботи розпочались у 1758 році та завершилися у 1789 році. У роки Французької революції будівля набула нового значення — тут ховали видатних людей країни. архітектор Суфло обрав для цієї будівлі класичний античний стиль: грандіозні пропорції (110 м завдовжки і 83 м заввишки), портик із 22 колонами, які тримають фронтон. на фронтоні — скульптурний алегоричний сюжет, що символізує Францію між Свободою і Історією, нижче — знаменитий напис: «Видатним людям — вдячна Батьківщина». Саме тут у 1885 році було поховано В. Гюго.

Рекомендуем почитать ►
Сочинение по повести «Невский проспект»

—        За два дні до початку липневої революції, 25 липня 1830 р., В. Гюго розпочав роботу над романом «Собор Паризької Богоматері». Книга вийшла у світ 16 березня 1831 р. — у тривожні дні хо лерних заворушень і розгрому архієпископського палацу народом. Бурхливі політичні події зумовили характер роману, який був історичним за формою, але глибоко сучасним за ідеями. Захоплю ючись революційним запалом французького народу, письменник прагнув знайти в далекій історії зачатки його майбутніх великих діянь, прагнув дослідити ті глибокі зрушення, які відбуваються у свідомості, у душах людей у буремний час, на зламі двох епох. Про що свідчать згадані факти? (назвіть не менше трьох висновків, можна за допомогою «мозкового штурму».) (Очікувані відповіді: «В. Гюго був обдарованою і працьовитою людиною, тому писав дуже швидко»; «Письменник був свідомим громадянином, йому не була байдужою доля народу, соціальна справедливість», «Він був романтиком, бо саме романтикам притаманний інтерес до історії, прагнення зберігати культурні, мистецькі, зокрема архітектурні, цінності».) Блукаючи Парижем зі своїми друзями, Гюго часто відвідував нотр-Дам. Особливо письменника вразив напис на стіні Собору: «Доля (фатум)». мотив фатуму пройде потім через увесь роман. Здійснемо уявну подорож до Собору й ми.


Об авторе: dimasey