5.         Проміжні підсумки

  • роса на мене впала, а я собі хмелію,

    • Як ви зрозуміли зміст вірша? Який його настрій? Як змальовані у творі картини природи?

  • ставом, Де густий туман уставав з низів, Де, мов великан, привид чийсь

    • МОЯ ЦИГАНЕРІЯ

    IV.       Розвиток мовлення

  • шматкові дерева, як він розуміє,

    • інтерактивна вправа «мікрофон»

  • І все капарю вірші, згорнувшись у калачик. Мов струни ліри — тіні (їх купаю, як м’ячик). Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!
  • що він — скрипка…

    • Учитель. «Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене думає… Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він — скрипка…» — писав про себе Артюр Рембо (звернення до епіграфа уроку). Через експерименти, часто небезпечні, страждання, муки творчості він став таки «скрипкою», щоправда, зовсім ненадовго. В унісон із ним творив і його старший товариш Поль Верлен. Справжня слава прийшла до них уже після смерті, і тисячі прихильників,- як поетів, так і читачів,- подивувалися новизні й таємничій, багатозначній красі поетичного слова. Спробуймо й ми зануритися у цей неповторний світ поезії символістів.

    Рекомендуем почитать ►  Сочинения учащихся 3 класса о маме

    8. Виразне читання вірша а. Рембо «моя циганерія»

     «Культ враження», відчуття; художній образ будується на недомовках і натяках (чому «жаль кривавий», «ридав відчай» та ін.); фрагментарність, етюдність; музичність, ліризм, метафоричність («упала ніч», «погасли хмари», «вітерець сумний»  Образи-символи (зима, тьма, ніч — символи небуття); «відповідність» та аналогії між явищами предметно-чуттєвого та духовного світів на основі містичної єдності всього сущого («привид чийсь сизів», «два привиди будили давнину»)

    Найбільше мені запам’яталася думка (рядки)…

    III.       Оголошення теми й мети уроку

    9. обмін враженнями від прочитаного

    4.         евристична бесіда

  • знадобились?

    • ¦          Яке враження справила на вас поезія?

    2.         Виразне читання поезії «осіння пісня» П. Верлена (у різних перекладах)

    Наведіть приклади художніх засобів (метафор, риторичних питань, епітетів та ін.)

  • Чи бачиш ти й тепер мене вві сні? Чи рвешся серцем ти до мене? —
  • Я бродив один із жалем кривавим, Між похилих верб понад сонним
  • руками по кишенях обмацуючи діри І ліктями світивши, я фертиком ішов, Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний, Ото собі розкішну вигадував любов!
  • я думаю. Слід радше сказати: мене
  • провина. Помилкою було б говорити:

    • 1.         Виступи учнів із повідомленнями про французьку поезію символістів («Від П. Верлена до а. Рембо»)

    СЕНТИМЕНТАЛЬНА РОЗМОВА

    ¦          Визначте кольори, звуки осені й душевні стани ліричного героя.

    Учитель. У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», з дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Небо для нього — як господарство у доброго селянина, бо «як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.

  • Бо вересневий вечір — немов вино густе.

    • V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  • розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,

    • 6.         Виразне читання віршів П. Верлена «сентиментальна

    ¦          Який настрій переданий в «Осінній пісні»?

  • В старім саду серед нічної мли Дві постаті непевнії пройшли. В них зір погас, уста у них

      • Учитель. Осінь для поета — не тільки сумна пора року, завмирання, засинання природи, але й символ людської зрілості, переддень старості, коли втіхою і розрадою стають спогади. Годинник, що дзвонить, символізує невпинний біг часу.

      10.       словникова робота

    • Переклад В. Стуса

      • VI.       Домашнє завдання

    • шарудів.

        • Продовжте речення:

        II.        Мотивація навчальної діяльності

        3.         Порівняння прочитаних творів, висловлення своєї думки з аргументацією «моє відчуття», потім «моє розуміння»; аналізування поезії

      • любились? Навіщо нам ті згадки
      • Вітер колихав білі ненюфари, Квіти колихав між очеретів, Над сумним ставком стиха

        • Циганерія в перекладі означає «богема», людина богеми; фер-том іти — хвацько, бадьоро, безжурно; ленник — васал, підданий; купати — штурхати ногою.

            11.       Проміжні підсумки

            Учитель. Поєднайте наведені цитати із творів П. Верлена та А. Рембо із художніми засобами, яким відповідають цитати.

            прогулянка» та «сентиментальна розмова»

          • І упала ніч, і погасли хмари, Мла оповила білі ненюфари, Тільки над ставком, між очеретів, Вітерець сумний стиха шарудів. Переклад М. Лукаша
          • змарніли І ледве чутно голоси бриніли. В старім саду, в зимову ніч сумну Два привиди будили давнину. Ти згадуєш, як ми колись

            • Підготуватися до контрольної роботи.

            ХІД УРОКУ

            I.          Організаційний момент

          • Ні. Як ми колись удвох жили щасливо, Зливаючи серця й вуста! —
          • Штани нінащо стерті? Та по коліно море! Адже котигорошку лиш рими в голові. Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі, А під Чумацьким Возом — банкети дарові.

            • ¦          З чим асоціюється у поета осінь? Чому?

          • Я усвідомив себе поетом. Це не моя
          • криках сойки, Де пливли сичів жалісливі зойки. Між похилих верб, де бродив один Я з своїм жалем, не лічив годин…
          • думає… Я є хтось інший. Тим гірше

            • СЕНТИМЕНТАЛЬНА ПРОГУЛЯНКА

            П. Верлен змальовує у вірші не просто осінній пейзаж, а передає свій настрій, почуття, відчуття, створюючи «пейзаж душі», тобто внутрішній стан ліричного героя у певний момент життя.

          • Захід дотлівав. Багряніли хмари,       Де ридав відчай в тужних

            • VII.      Підбиття підсумків уроку

          • Можливо. Де синь небес, де сяєво надій? Надії ті пощезли в тьмі густій. Отак ішли вони у ніч зимову, І тільки місяць чув чудну розмову. Переклад М. Лукаша
          • А. Рембо
          • сизів

            • связанные посты

            1. «Поетичне мистецтво» Поля Верлена як віршований маніфест символізму