Співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. Найпомітніші сучасні літературні явища

90-ті роки — розширення художнього репертуару, повернення традиційних конвенцій в умовах незаперечного права літератури на фіктивність. Кінець XX ст. — період «мирного співіснування» більшості яскравих тенденцій художнього життя трьох останніх століть (м. еміс, П. Акройд, І. Велш).

1. лекція вчителя

III.       Актуалізація опорних знань

«Антитрадиціоналістські» тенденції наприкінці 50-60-х років. Французький «новий роман» (А. роб-Ґріє, Н. Саррот, м. Бютор, К. Симон). «Новий журналізм», естетичні пошуки (Дж. Барт, т. Пінчон, В. Ґолдінґ, А. мердок, Дж. Фаулз), «театр абсурду».

Про це й буде наша розмова.

ХІД УРОКУ

Пошук відповідей на «прокляті» питання епохи: історія як трагедія, історія як порочне коло (Г. Казак, е. Юнґер), історичний збій (відхилення європейської цивілізації від прогресивного шляху); гостра конфронтація ідей — посилення релігійного світогляду (особливо католицького — е. Ланґґессер, Ґ. марсель, Ґ. Ґрін, В. Ґол-дінґ) — протистоїть популярності лівих ідей і атеїзму. Національна та естетична специфіка вирішення антивоєнної теми (Ґ. Ґрасс, Г. Белль, Н. мейлер, А. Зегерс, З. Ленц, І. Шоу, Дж. Джонс, р. мерль, В. Ґолдінґ). Пошуки самоідентифікації особистості — національно-культурна, соціальна ідентичність (ми — вони) поступається місцем усвідомленню індивідуальної іншості (я — вони) — виявляється однією з характеристик, що визначають літературний прогрес аж до кінця 60-х років (т. Пінчон, Дж. П. Дон ліві, Дж. Се-лінджер, Дж. Апдайк, «розсерджені молоді люди», «бітники», м. Дюрас, А. моравіа).

¦          Як би ви охарактеризували сучасний світовий літературний процес? (Поєднання і взаємодія різних стилів, напрямів, течій; перевага постмодернізму; тяжіння до художнього осмислення сучасності; захоплення античністю та культурними здобутками попередніх епох)

На рубежі XX–XXI ст. змінюється саме обличчя літератури: вона схрещується з технікою, здобуває нові якості й можливості. Звісно ж, ситуація постмодерну вдихнула нове життя в зношені художні системи, активізувала їхню взаємодію. При цьому дуже сильною є тенденція до мультикультуралізму. Це тенденція загальносвітова, позначається вона й у такому явищі, як міжжанровость і поліжанровість сучасної літератури. Отже, література виходить із звичних жанрових берегів. ми бачимо, що сучасна література часто не вміщається у свої звичні межі. Не випадково досить часто автори дають своїм творам визначення «книга»: «Книга номада», «Книга з безліччю вікон і дверей», «Дойче бух».

Учитель. Художня література кінця ХХ — початку ХХІ ст. змушена виживати в умовах жорстокої конкуренції з «відео», «мультимедіа», Інтернетом та іншими реаліями сучасності. Її шлях тепер лежить, за влучним висловом У. еко, «від Інтернету до Гутенберга». Для сучасності характерна «втеча культури на університетські кафедри».

60–70-ті роки — перемога нонконформізму як утвердження права не вбивати і не віддавати своє життя за «ідеали». Феномен 1968 року: Париж, Прага, Вудсток. Соціальна і культурна емансипація.

Серед творів про загрозу третьої світової війни вирізняється роман тетяни толстої «Кись». У цьому творі змальована Земля через століття після Вибуху, тобто термоядерної війни. майбутнє зображено як минуле, як епоха неоліту, що настала знов. Невелика частина населення все ж таки залишилася жити, але цивілізація прийшла в занепад: ті, що вижили, абсолютно регресували й унаслідок радіоактивного випромінювання перетворилися на мутантів-виродків із зооморфними ознаками. Як і в Бредбері, у цьому суспільстві йде боротьба з книгами, їх вилучають і спалюють, тому що вважають, що все зло від книг. Але, показує тол-стая, людина, що відмовилася від культури чи позбавлена культури, стає справжнім звіром, сіє зло, руйнування і спричиняє вибух останньої війни, пі сля якої нічого живого не залишиться. Автор активно використовує іронію, пародіювання, але все ж таки фінал роману не зовсім безнадійний.

Мета: ознайомити учнів із напрямами розвитку сучасного літературного процесу, співіснуванням та взаємодією різних стилів, напрямів, течій; розвивати навички самостійної роботи з літературними текстами, визначення їхньої художньої вартості, висловлення та обґрунтування своєї думки про явища мистецтва; виховувати любов до літератури, повагу до загальнолюдських цінностей, естетичний смак. обладнання: «портретна галерея» письменників сучасності, виставка їх творів, ілюстрацій до них; матеріали про сучасні твори інших видів мистецтва. тип уроку: комбінований.

70–80-ті роки — «карнавалізація» літератури: паралельне співіснування й взаємопроникнення «паракультури» й «інтелектуального роману». Зрушення в усвідомленні статусу художнього твору і ролі митця. розширення сфери об’єктів зображення. реальність, включаючи внутрішній світ, перестає бути головним і «най-достойнішим» для зображення. можливі світи (уявні, галюцино-генні, алегоричні конструкти, фентезі тощо) відтепер не розцінюються як ознака маргінальної літератури. маркована створеність художнього світу (наявність автора-творця, фіктивність, інтертек-стуальність), його залежність від конвенцій усвідомлюються читачем як необхідна ознака сучасності (постмодерністичності) літературного твору (І. Кальвіно, Дж. Барт, У. еко, Дж. Фаулз, Ґ. Ґарсія маркес).

Бесіда

Період зближення і взаємовпливу літератур, як у сфері ідей, так і в естетичній практиці. розширюються не тільки національні, але і часові межі. У Франції та Великій Британії відкривають театр Фріша і Дюрренматта, відновлюють інтерес до німецькомовного роману т. манна, р. музіля, Г. Гессе (популярність Гессе не спадає до середини 70-х років). Особливо популярний у Європі та США Дж. Оруелл («1984», «Скотний двір»). Німеччина знову відкриває літературу США: Дж. Д. Пассос, В. Фолкнер. Популярність «сучасних» американських письменників (е. Хемінгуей, У. Сароян, т. Капоте, Дж. Селінджер) стає знаковою в загальноєвропейських культурних змінах.

Сучасна російська проза

¦          Яких письменників сучасності у світовій літературі ви знаєте? Які їхні твори ви читали? Що вас найбільше в них приваблює?

Поряд із підбиттям підсумків і осмисленням сучасності помітне місце в прозі на рубежі століть посідає футурологічне моделювання. Це приводить до появи численних антиутопій, здебільшого постмодерністських та реалістичних. Вони привертають увагу до несприятливих і навіть небезпечних тенденцій розвитку як самої росії, так і світу.

Сучасний літературний процес (у російській літературі)

II.        оголошення теми й мети уроку

80–90-ті роки — кінець холодної війни, крах соціалістичної системи, об’єднана Європа, глобалізація та антиглобалізм, англомовна культурна експансія, нові політичні реалії однополярного світу.

«Сучасний літературний процес світової літератури»

Протиріччя теоретичних маніфестацій (звинувачення традиційної літератури у використанні стереотипних прийомів, що приховують реальність) і художньої практики (звуження репертуару прийомів, гіпертрофія авторської самосвідомості, літературна гра). «Відкриття» естетично родинних тенденцій у літературі 30–40-х років (Х. Л. Борхес, Брайон О’Нолон, В. Набоков). Занепад європоцентризму і феномен латиноамериканського роману (X. Кортасар, Ґ. маркес). Зрушення в традиційних поняттях «статус художника», «статус художнього тексту».

40–50-ті роки — ідеологічна радикалізація: холодна війна; маккартизм, крах колоніальної системи, успіхи європейських соціал-демократичних і комуністичних партій та придушення «антикомуністичних повстань» у Берліні, Будапешті.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Стислий зміст лекції

I.          Мотивація навчальної діяльності учнів

Як можливі причини планетарної катастрофи розглядаються ідеологічний розкол світу, взаємна нетерпимість, претензії на гегемонію. Звісно, кожна сторона переконана, що вона має рацію; але усі приречені. Література засуджує національний і груповий егоїзм, що готує остаточний вибух смерті. У сучасній прозі прогнозується загибель соціуму, який не розрізняє добро і зло, і з огляду на це цікавим є роман А. Кіма «Селище кентаврів». Автор нібито задається питанням, куди поділися кентаври. Але насправді кентаври в нього — метафора людей. Кім показує, які суто зоологічні причини (відсутність духовних інтересів, неготовність зважати на собі подібних) ведуть рід кентаврів до загибелі.

Похожие записи:

  • Тематичне оцінювання за творчістю Р. Бернса та Марка Твена
  • Зображення персонажів реалістичних творів
  • Реалізм як художній напрям у світовій літературі
  • Ш. Перро як основоположник європейської казки. Збірка «Казки моєї матінки Гуски…»
  • «Пігмаліон». Особливості індивідуального стилю письменника, інтелектуальний характер його драматургії
  • Posted in Готовые сочинения | Комментарии отключены