Джонатан Свіфт та його «Мандри Лемюеля Гуллівера»

Понравилось сочинение, характеристика или краткое содержание - копируй!!! Качай!!! Скачал?
Добавь в закладки Ctrl+D или вступай в группу в ВК.
Джонатан Свіфт та його «Мандри Лемюеля Гуллівера» Сочинение на отлично
Сочинение на отлично! Не подходит? => воспользуйся поиском у нас в базе более 20 000 сочинений и ты обязательно найдешь подходящее сочинение по теме Джонатан Свіфт та його «Мандри Лемюеля Гуллівера»!!! =>>>

Автор книги «Мандри … Гуллівера» — письменник-сатирик Джонатан Свіфт, Свіфт народився 1667 р. у Дубліні в Ірландії, у родині англіканського священика. Його твори — це сатира на державний устрій Англії, її колонізатор ську політику та війни. Свіфт — автор політичних памфлетів та сатиричних творів. «Мандри … Гуллівера» — розповідь про різні види державного устрою. Подорожі до Ліліпутії, Бробдінгнегу, Лапути та показ різних суспільств та дер жавних устроїв. Твір Дж. Свіфта як соціальна і політична сатира на тогочасне англійське суспільство. Імперія Ліліпутія її столиця Мідлендо, королівський палац. Монарх як найвищий зі співгромадян. Політики і держслужбовці. Політичні партії та релігійне життя. «Тупоконечники» і «гостроконечники». Війни з Блефуску — війна із Францією.

Автор перлини англійської літератури, книги «Мандри … Гуллівера» — богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився 1667 р. у Дубліні в Ірландіу родині англіканського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма Ш, королеви Анни, Георга І. Тоді ж склалися політичні партії — тоді англійська монархія позбавила прав і волі народів, які увійшли до англійської держави, — ірландців, шотландців. Не маючи змоги прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де у казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, негаразди англійського життя.»Мандри … Гуллівера» — це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гуллівера, який опиняється у цих країнах, автор намагається зрозуміти, чи існує у світі державний устрій,де б пересічній людині було б добре. Гуллівер побував у Ліліпута, країні маленьких людей — ліліпутів, у країні велетнів — державі Бробдінгнет, на летючому острові вчених — Лалуті, у країні розумних коней — гуїнгмів.

Перша мандрівка Гуллівера привела його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище шести дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та й сама Ліліпутія — це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії. Ліліпутія — монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою й орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. У імперії є столиця, Мідлендо, гхожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац у Лондоні.

Усе життя ліліпутів дріб’язкове, але вони цього не помічають. Лише Гуллівер з висоти свого зросту бачить і розуміє безглуздість їхньої метушні, дурощі політиків. Імператор править країною тільки тому, що він «на ніготь» вищий за своїх гіпнгромадян. Політичні партії — тремексенів і семексенів — можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими чи низькими підборами. Низькі підбори — одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді — високі підбори, вони прихильники короля та самодержавної влади. Для утримання рівноваги у суспільстві принц має ходити у різному взутті — на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».

Процедура нагороджень англійськими державними нагородами подана Свіфом через розповідь Гуллівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв’язки — синій, орден Бані — червоний, орден Св, Андрій — зелений.

Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Суперечки різних релігійних конфесій — англійців і пуритан, католиків протестантів,показані у боротьбі «гостроконечників» і «тупоконечників», які сперечаються, з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупоконечники» знайшли прихисток у сусідній державі Блефуску (так Свіфт називає Францію). Війської перемоги Англії на морі Свіфт описав у історії викрадення Гуллівером флоту Іпіефуску.

Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-пол. У книзі це розповідь про обшук Гуллівера та протокол його обшуку, в якому перелічені усі речі, знайдені у «Чоловіка-Гори» (так ліліпути назвали Гуллівера).

Гулліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і (Свіфт, не знайшов ідеального світу і дійшов висновку, що усі мають жити у цьому світі, у якому народились, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт зауважив: «…Опис цей, мушу зізнатись, аж ніяк не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю та справедливістю..,» Але його сучасники добре

Сочинение опубликовано: 01.01.2011 понравилось сочинение, краткое содержание, характеристика персонажа жми Ctrl+D сохрани, скопируй в закладки или вступай в группу чтобы не потерять!

Джонатан Свіфт та його «Мандри Лемюеля Гуллівера»